Наукова тема «Художня індивідуальністьТ.Шевченка
і світовий літературний контекст»
The scientific theme “Taras Shevchenko’s artistic individuality
and the world literature process”
 
Шевченкознавча складова як ідейний вектор наукової гуманітаристики
Київського національного університету імені Тараса Шевченка
Наукова діяльність у Київському національному університеті імені Тараса Шевченка є важливою складовою його розвитку, спрямованого на нові відкриття і подальше входження у світові рейтинги. Наукова стратегія вишу визначається комплексною науковою програмою Університету «Модернізація суспільного розвитку України в умовах світових процесів глобалізації». У рік 200-ї річниці від народження Кобзаря було відкрито наукову тему «Художня індивідуальність Т.Шевченка і світовий літературний контекст» в її складі. Науковий керівник теми - д.філол.н., проф., завідувач кафедри історії української літератури і шевченкознавства Інституту філології О.М.Сліпушко.

Наукові напрямки теми охоплюють дослідження поетичної та прозової творчості Т.Шевченка спільно з його мистецькою спадщиною та епістолярним доробком (лише за умови залучення всієї повноти матеріалів з’ясовується художня індивідуальність Т.Шевченка). Крім того, залучаютьcя до новітнього аналізу Біблійні тексти, твори світової літератури (античної доби, епохи романтизму: в першу чергу англійської, німецької, французької, польської та російської літератур переважно кінця XVIII-ХІХ ст. найвизначніших їх представників).

Місія теми полягає у з’ясуванні місії Т.Шевченка у світовій літературі, враховуючи історико-культурний та суспільно-історичний контексти. Досліджуючи біблійні та античні алюзії в текстах, звертаючись до чільних постатей англійської, німецької, французької, польської, російської та ін. літератур, з’ясовується стан вивчення спадщини Т.Шевченка в європейському та світовому літературознавстві. Систематизуються вже наявні напрацювання за темою проекту; визначаються критерії для порівняння творчості Т.Шевченка та інших визначних письменників-романтиків; здійснюється зіставлення творчості Т.Шевченка і письменників-романтиків англійської, німецької, французької, польської, російської та ін. літератур; з’ясовується суть відношень між ними, виявляються закономірності та відмінності розвитку певних художніх явищ.

16 грудня 2014 року відбувся перший проміжний звіт по темі. На ньому було представлено результати наукових студій, зокрема дослідження ідеї Бога у творчій свідомості Тараса Шевченка; проблеми свободи у Святому Письмі та її інтерпретації у творчості Т.Шевченка; художньої індивідуальності творчості Т.Шевченка у новому літературному контексті; критичної рецепції творчості Тараса Шевченка Миколою Зеровим; світових мандрованих концептів у мистецькій спадщині Тараса Шевченка 1847-1861 рр. (рисунок, акварель, сепія, гравюра); наукової рецепції творчості Т.Шевченка.

Науково-дослідна робота пов’язана з проблематикою НАН України та інших навчальних закладів України та зарубіжжя. Значущість роботи та висновків зумовлені актуальністю та новизною одержаних результатів.

Визначено, що творчий світогляд Т.Шевченка засвідчує еволюцію бачення та розуміння поетом біблійних тем і мотивів, насамперед ідеї Бога. Досліджено ідею свободи у Святому Письмі та її інтерпретацію у творчості Т.Шевченка. Свобода в цьому разі визначається як вибір між добром і злом, а, отже, і праведності та гріховності як особистого вибору кожної людини.

Встановлено, що твори Т.Шевченка, які стали фактом буття нашої літератури, навантажили кожне звернення до теми «людина і світ», «людина і природа», «людина і суспільство», «людина і Бог» усвідомленою чи неусвідомленою ремінісценцією. У випадку з поетами зрілого модернізму - це зумисне протягування текстів Т.Шевченка як класики, на ґрунті якої вибудовується новий канон, орієнтований на світові художні вартості в цілому, й античні зокрема. Доведено, що шевченкознавчі праці М.Зерова - продовження розпочатого М.Євшаном модерного прочитання творчості письменника; специфіка аналізу життя і творчості Шевченка полягає в з’ясуванні контексту й акценті на розвитку суспільно-естетичної думки другої половини ХІХ ст. Шевченкознавчі дослідження М.Зерова, що реалізуються в різних за форматом і методикою студіях, підтверджують тезу про послідовне витворення неокласиками естетично зумовленої концепції літератури з метою системного вивчення явищ письменства; багатовимірність мислення і вислову Зерова-вченого поєднується у його шевченкознавчих лекціях із влучністю образних порівнянь, багатством ремінісценцій і алюзій тощо; праці М.Зерова - дослідника творчості Т.Шевченка - засвідчують новий, зріломодерністський етап її вивчення, а висновки й узагальнення неокласика не втрачають актуальність і для сучасних студіювань спадщини Т.Шевченка.

Отримані результати  відповідають найактуальнішим науковим напрямкам та найважливішим проблемам фундаментальних досліджень, які були визначені НАН України та Міністерством освіти і науки на 2009-2013 роки, а саме: 4.8.2. Закономірності розвитку світової літератури. 4.8.3. Літературознавство. 4.8.5. Українська література в колі літератур європейських та слов’янських народів.

Результати впроваджено в навчальний процес Київського національного університету імені Тараса Шевченка, зокрема факультативний курс «Феномен Тараса Шевченка у культурному і гуманітарному просторі України і світу», курс «Тарас Шевченко і Київський університет» (для студентів усіх структурних підрозділів), спецкурс «Тарас Шевченко й інтелектуальний та літературно-мистецький контекст європейської літератури» (для студентів Інституту філології).

Головним аспектом практичної реалізації теми стало проведення 10-12 березня 2014 року Шевченківського міжнародного літературного конгресу, в роботі якого взяли участь учені зі США, Японії, Казахстану, Грузії, Польщі, Придністровської Молдавської Республіки, Вірменії, Республіки Білорусь, Росії. Під час Конгресу працювали круглі столи в Інституті філології, на історичному і філософському факультетах:«Феномен Тараса Шевченка в українському літературному процесі», «Рецепції та переклади спадщини Тараса Шевченка», «Роль Тараса Шевченка в історії Української Держави», «Постать Тараса Шевченка в українській філософській думці».

Співробітники теми озвучили її базові ідеї на трьох міжнародних наукових конференціях, зокрема Шевченківському міжнародному літературному конгресі, присвяченому 200-річчю від дня народження Тараса Шевченка, Міжнародній науковій конференції «Апостол правди і науки. До 200-ліття Т. Шевченка» (15-16 травня, 2014 р., Львів), Міжнародній науковій конференції «Сучасна філологія: парадигми, напрямки, проблеми» (9 жовтня 2014 р., Київ).

Наукові здобутки теми за період від 1.03.2014 р. до 16.12.2014 р. відображено у таких публікаціях:

О.Сліпушко, д.філол.н., проф.

• Програма курсу «Тарас Шевченко і Київський університет» (для студентів усіх структурних підрозділів) -  К., 2014. - 19 с.
• Нескорений Тарас Шевченко: мистецька спадщина 1847 -1861 рр. // Передмова до видання: Ходімо дальше, дальше слава… Мистецька спадщина Тараса Шевченка 1847 -1861 років. Рисунок, акварель, сепія, гравюра. - ВПЦ «Київський університет», 2014. - С. 6 -23.
• Кафедра історії української літератури і шевченкознавства Київського національного університету імені Тараса Шевченка: на 15- річчя від дня заснування // Слово і час. - 2014. - № 9. - С. 103-110.
• Героїчний чин у поемі Т. Шевченка «Гайдамаки» // Шевченкознавчі студії. Збірник наукових праць. - 2014. - № 17. - С. 136-146.

О.Гальчук, д.філол. н.

• Шевченків текст як медіатор у діалозі поетів зрілого модернізму з античністю Літературознавчі студії. - Вип. 40. - Ч. 1. - К.: ВПЦ «Київський університет», 2013. - С. 207.

А.Шаповалова, к.філол.н., наук.співроб.

• Програма курсу «Тарас Шевченко і Київський університет» (для студентів усіх структурних підрозділів) -  К., 2014. - 19. с.
• Свобода як християнська вартість у творчості Тараса Шевченка// Шевченкознавчі студії. - Збірник наукових праць. - Вип. 17. - К.: ВПЦ «Київський університет», 2014. - С. 103 - 113.

Співробітники теми підготували до друку ювілейний випуск збірника «Шевченкознавчі студії», який побачив світ 2014 р. з вітальними словами Ректора Університету академіка Л.В.Губерського  і Директора Інституту філології професора Г.Ф.Семенюка. Починаючи з цього випуску редколегія збірника має міжнародний характер.   

Визначено перспективи розвитку наукової теми на 2015 рік, зокрема заплановано підготувати до друку і видати монографію «Художня індивідуальність Тараса Шевченка і світовий літературний контекст» українською та англійською мовами (автори: д.ф.н., проф. О.М.Сліпушко, к.ф.н. А.О.Шаповалова), випуск № 18 наукових праць «Шевченкознавчі студії», програму курсу «Тарас Шевченко і Київський Університет» і посібник до нього для студентів усіх структурних підрозділів Університету, опублікувати статті по темі у фахових виданнях України і світу.

Оксана Сліпушко, науковий керівник теми,
Ольга Гузій, співробітник теми.
Головна Головна

Поштова адреса Інституту філології : бульвар Тараса Шевченка, 14, ауд. 78
(Кафедра історії української літератури і шевченкознавства), місто Київ, Україна, 01601
Тел.: +380 (44) 239-34-30; 34-30.
Web: http://philology.knu.ua/node/11 ; електронна пошта: taras7880@ukr.net